Словник української мови (1927)/збагатити
| ◀ збавлятися | Словник української мови З збагатити |
збагатитися ▶ |
|
Збага́чувати, чую, єш, сов. в. збагати́ти, чу́, ти́ш, гл. Обогатить. На землю глянеш — і напоїш, і збагатиш її даремно. К. Псал. 144.
| ◀ збавлятися | Словник української мови Борис Грінченко З збагатити |
збагатитися ▶ |
|
Словник української мови — З
збагатити
Борис Грінченко
1927
Збага́чувати, чую, єш, сов. в. збагати́ти, чу́, ти́ш, гл. Обогатить. На землю глянеш — і напоїш, і збагатиш її даремно. К. Псал. 144.