Словник української мови (1927)/збагатіти
| ◀ збагатитися | Словник української мови З збагатіти |
збагачення ▶ |
|
Збагаті́ти, тію, єш, гл. Разбогатеть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. I. 84.
| ◀ збагатитися | Словник української мови Борис Грінченко З збагатіти |
збагачення ▶ |
|
Словник української мови — З
збагатіти
Борис Грінченко
1927
Збагаті́ти, тію, єш, гл. Разбогатеть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. I. 84.