Словник української мови (1927)/збайдужніти

by Борис Грінченко

◀ збайдужіти

Словник української мови Борис Грінченко З збайдужніти

збалакатися ▶

Київ: Горно, 1927

*Збайдужні́ти, ні́ю, єш, гл. 1) = Збайду́жіти. 2) Охладеть. Коли б я нараз перестав на жінок дивитися, то чи не збайдужнів до життя. Лепкий.