Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/збанок

Матеріал з Вікіджерел

Зба́нок, нку, м. 1) = Збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. Гол. I. 387. *В углах стояли шафки, а в них усякі фаянсові та глиняні поливяні збанки, тарілочки. Лепкий. 2) Перекладина в ткацком станке, на которую ткач упирается грудью. Харьк. у. Мнж. 180 3) Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. Ум. Зба́ночок.