Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/збожеволіти

Матеріал з Вікіджерел

Збожево́літи, лію, єш, гл. С ума сойти. Котл. (1874), 341. ЗОЮР. II. 206. Чоловік дивиться, — чи не збожеволів наймит. Г. Барв. 198.