Словник української мови (1927)/збоку

by Борис Грінченко

◀ збоїч

Словник української мови Борис Грінченко З збоку

зборгувати ▶

Київ: Горно, 1927

Збо́ку, нар. 1) Сбоку. У жупані, кругом пані і спереду й збоку. Шевч. 18. 2) Со стороны. Ти мене не хвали, нехай люде збоку похвалять. Ном. № 13329. Зараз збоку всі побачать, що де яка мила. Чуб. V. 37.