Словник української мови (1927)/збочитися
| ◀ збочити | Словник української мови З збочитися |
збоятися ▶ |
|
Збочи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Лечь на бок, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити. Канев. у.
| ◀ збочити | Словник української мови Борис Грінченко З збочитися |
збоятися ▶ |
|
Словник української мови — З
збочитися
Борис Грінченко
1927
Збочи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Лечь на бок, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити. Канев. у.