Словник української мови (1927)/збурлакуватіти
| ◀ збурити | Словник української мови З збурлакуватіти |
збурмати ▶ |
|
Збурлакува́тіти, тію, єш, гл. Сделаться бурла́кою, т. е. бездомным. Аф. 447.
| ◀ збурити | Словник української мови Борис Грінченко З збурлакуватіти |
збурмати ▶ |
|
Словник української мови — З
збурлакуватіти
Борис Грінченко
1927
Збурлакува́тіти, тію, єш, гл. Сделаться бурла́кою, т. е. бездомным. Аф. 447.