Словник української мови (1927)/збучавіти
| ◀ збутяно | Словник української мови З збучавіти |
збуяти ▶ |
|
Збуча́віти, вію, єш, гл. Одеревенеть. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло. О. 1861. XI. Свид. 30.
| ◀ збутяно | Словник української мови Борис Грінченко З збучавіти |
збуяти ▶ |
|
Словник української мови — З
збучавіти
Борис Грінченко
1927
Збуча́віти, вію, єш, гл. Одеревенеть. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло. О. 1861. XI. Свид. 30.