Словник української мови (1927)/збін
| ◀ збільшувати | Словник української мови З збін |
збір ▶ |
|
Збін, збо́ну, м. Амвон. У нашій слободі дуже є голосний діякон. У неділю оце у церкві як вийде на збін та як почне вигукувати з св. евангелів, то так луна й розляга. МВ.