Словник української мови (1927)/збіраниця

by Борис Грінченко

◀ збіранина

Словник української мови Борис Грінченко З збіраниця

збіранка ▶

Київ: Горно, 1927

Збірани́на, ни, збірани́ця, ці, ж. 1) Собирание, сбирание. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідні — збіраниця. Змиев. у.