Словник української мови (1927)/звабити
| ◀ зваба | Словник української мови З звабити |
звабливий ▶ |
|
Звабля́ти, ля́ю, єш, сов. в. зва́бити, блю, биш, гл. Приманивать, приманить, привлекать, привлечь, прельщать, прельстить. Не могла звабити калачем, а потім тяжко було відбити бичем. Ном. № 8771.