Словник української мови (1927)/зваріятіти
| ◀ зваритися | Словник української мови З зваріятіти |
зварок ▶ |
|
Зварія́тіти, тію, єш, звар'юва́ти, р'ю́ю, єш, гл. Сойти с ума. Зваріятів Максим. НВолын. у. Чи не звар'ював він зовсім, чи не здурів він? Левиц. I. 528.