Словник української мови (1927)/зведенюк

by Борис Грінченко

◀ зведення

Словник української мови Борис Грінченко З зведенюк

зведенюцтво ▶

Київ: Горно, 1927

Зведеню́к, ка, м., и зведеня́, ня́ти, с. Один из сводных детей. Та й діти між собою часто б'ються — надто бабина дочка: звичайно, як зведенята. Рудч. Ск. II. 54.