Словник української мови (1927)/звидити
| ◀ звивчастий | Словник української мови З звидити |
звидитися ▶ |
|
Зви́дити, джу, диш, гл. Простить, извинить. Нехай тобі бог звидить і збачить. Ном. № 4129.
| ◀ звивчастий | Словник української мови Борис Грінченко З звидити |
звидитися ▶ |
|
Словник української мови — З
звидити
Борис Грінченко
1927
Зви́дити, джу, диш, гл. Простить, извинить. Нехай тобі бог звидить і збачить. Ном. № 4129.