Словник української мови (1927)/звильнути
| ◀ звикнути | Словник української мови З звильнути |
звинний ▶ |
|
Звильну́ти, ну́, не́ш, гл. Увильнуть, уклониться. Не звильнувши дивиться у вічі.
| ◀ звикнути | Словник української мови Борис Грінченко З звильнути |
звинний ▶ |
|
Словник української мови — З
звильнути
Борис Грінченко
1927
Звильну́ти, ну́, не́ш, гл. Увильнуть, уклониться. Не звильнувши дивиться у вічі.