Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/звладати

Матеріал з Вікіджерел

Звлада́ти, да́ю, єш, гл. Совладать. З серцем не звладаю, коли Петро не мій буде, то смерть загадаю. Котл. (1874). 336.