Словник української мови (1927)/зводи
| ◀ звогчіти | Словник української мови З зводи |
зводини ▶ |
|
Зво́ди, дів, м., мн. 1) Очная ставка. *2) Сплетни, переносы, наговоры. Не люблю я, коли хто зводи зводить. Крим. Зво́ди зво́дити. а) Давать очную ставку. Екатериносл. у. *б) Заводить сплетни, интриги. Він усе зводи зводив, — діду каже за мене, а мені за діда. Крим.