Словник української мови (1927)/звідукіль
Зовнішній вигляд
◀ звідуватися | Словник української мови З звідукіль |
звідун ▶ |
|
Звідукі́ль, нар. = Звідко́ли. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.