Словник української мови (1927)/звіздочолий

by Борис Грінченко

◀ звіздочка

Словник української мови Борис Грінченко З звіздочолий

звіздяненький ▶

Київ: Горно, 1927

*Звіздочо́лий, а, е. О лошади: с белым пятном на лбу. А ну, звіздочолий, поки нам бог назначив, берімося, брате, до цієї землі. Стефаник.