Словник української мови (1927)/звільняти

by Борис Грінченко

◀ звільна

Словник української мови Борис Грінченко З звільняти

звільнятися ▶

Київ: Горно, 1927

*Звільня́ти, ня́ю, єш, сов. в. звільни́ти, ню́, ниш, гл. 1) Освобождать, освободить, увольнять, уволить. Сл. Нік. 2) Облегчать, облегчить. Звільни́ти хід. Замедлить ход, бег. Черемш.