Словник української мови (1927)/звіряка
Зовнішній вигляд
◀ звіря | Словник української мови З звіряка |
звіряти ▶ |
|
Звіря́ка, ки, м. = Звірю́ка. Я ще не бачив, як чоловік звірякою перекидається. Кв. Драм. 241. Із чоловіка став звіряка. Алв. 74.