Словник української мови (1927)/звісити
| ◀ звісиголова | Словник української мови З звісити |
звісний ▶ |
|
Зві́сити, ся. См. Зві́шувати, ся.
| ◀ звісиголова | Словник української мови Борис Грінченко З звісити |
звісний ▶ |
|
Словник української мови — З
звісити
Борис Грінченко
1927
Зві́сити, ся. См. Зві́шувати, ся.