Словник української мови (1927)/згинути
| ◀ згинатися | Словник української мови З згинути |
згинці ▶ |
|
Зги́нути, ну, неш, гл. Погибнуть. Не силуйте мене за нелюба, да нехай же він згине. Мет. 243. Біда біду перебуде — одна згине, десять буде. Ном. № 2165.