Словник української мови (1927)/згляд
| ◀ зглушати | Словник української мови З згляд |
зглядати ▶ |
|
Згляд, ду, м. 1) = По́гляд. 2) Контроль, досмотр, присмотр. Тоді не було згляду такого, як теперечки. НВолын. у. *3) — до ко́го. Отношение к кому. У нас до старців нема хорошого згляду, бо вони побільше ледачі. Крим.