Словник української мови (1927)/зглядатися
| ◀ зглядати | Словник української мови З зглядатися |
зглядіти ▶ |
|
Згляда́тися, да́юся, єшся, сов. в. згля́нутися, нуся, нешся, гл. 1) Переглядываться, переглянуться. З корчми ідуть, — зглядаються, з бурлаки сміються. Чуб. V. 1013. Навіки зоставсь у моєму серці з тієї годиночки, як зглянулись із ним на цвинтарі. Г. Барв. 67. 2) — на ко́го. Преимущественно в сов. в. Смилостивиться, умилосердиться над кем. Бог на його зглянувсь. Ном. № 4926. Зглянься на дитину бідну, друже мій! МВ. II. 149. І бог зглянувсь на ті сльози і на Україну. Шевч. 366.