Словник української мови (1927)/зговоритися

by Борис Грінченко

◀ зговорити

Словник української мови Борис Грінченко З зговоритися

зговорний ▶

Київ: Горно, 1927

Зговори́тися, рю́ся, ришся, гл. 1) Разговориться. Зговорились удівці, а сидячи в кабаці: лучча жінка первая, а ніж тая другая. Гадяч. у. *2) Условиться. Сл. Нік. *3) Окончить говорить. Вуста ж мої солодкії зговорилися. Нп.