Словник української мови (1927)/згодувати

by Борис Грінченко

◀ згодування

Словник української мови Борис Грінченко З згодувати

згодя ▶

Київ: Горно, 1927

*Згодо́вувати, вую, єш, сов. в. згодува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Вскармливать, вскормить. Мати сина да народила, а народивши, згодувала. Чуб. III. 270. *2) що, ким. Употребить в корм, пищу. Сіно не зогниє, не бійтеся, за зіму худобою згодуємо, й цурки не останеться. Пир. у., Конон.