Словник української мови (1927)/згористий
| ◀ згори | Словник української мови З згористий |
згористість ▶ |
|
Зго́ристий, а, е. Покатый, наклонный. Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору. Левиц. I. 457.
| ◀ згори | Словник української мови Борис Грінченко З згористий |
згористість ▶ |
|
Словник української мови — З
згористий
Борис Грінченко
1927
Зго́ристий, а, е. Покатый, наклонный. Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору. Левиц. I. 457.