Словник української мови (1927)/згортати
| ◀ згортання | Словник української мови З згортати |
згортатися ▶ |
|
Згорта́ти, та́ю, єш, сов. в. згорну́ти, ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. МВ. II. 158. 2) О книге: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. Єв. Л. IV. 20. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи. Гринч.