Словник української мови (1927)/зграя
| ◀ зграсувати | Словник української мови З зграя |
згребло ▶ |
|
Згра́я, ра́ї, ж. Толпа, скопище 2) Шайка. К. Досв. 82. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Рудч. Ск. II. 202. Кидав п'яній зграї золоті червінці. Мир. ХРВ. 92.