Словник української мови (1927)/зграя

by Борис Грінченко

◀ зграсувати

Словник української мови Борис Грінченко З зграя

згребло ▶

Київ: Горно, 1927

Згра́я, ра́ї, ж. Толпа, скопище 2) Шайка. К. Досв. 82. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Рудч. Ск. II. 202. Кидав п'яній зграї золоті червінці. Мир. ХРВ. 92.