Словник української мови (1927)/згуста
| ◀ згуснути | Словник української мови З згуста |
згустити ▶ |
|
Згу́ста, нар. 1) В выраж. Зча́ста-згу́ста. Часто. Вх. Зн. 22. *2) Густо. А перед ним стелилися поля, на них згуста стояли копи. Лепкий. Черемш. *3) Часто. І таке повторялося чи не згуста, а все через його чудну вдачу. О. Кобил.