Словник української мови (1927)/згінь
| ◀ згінний | Словник української мови З згінь |
згірдливий ▶ |
|
*Згінь, зго́ні, ж. Стадо, не расходящееся на ночь по домам, степное стадо, баранта. Згінь — воли, що пасуться у степу. — Пригнали згінь на заріз. Крим.
| ◀ згінний | Словник української мови Борис Грінченко З згінь |
згірдливий ▶ |
|
Словник української мови — З
згінь
Борис Грінченко
1927
*Згінь, зго́ні, ж. Стадо, не расходящееся на ночь по домам, степное стадо, баранта. Згінь — воли, що пасуться у степу. — Пригнали згінь на заріз. Крим.