Словник української мови (1927)/згірш
Зовнішній вигляд
◀ згірря | Словник української мови З згірш |
згіршати ▶ |
|
Згі́рш, згі́рше, нар. Хуже. Молодець не згірш старої баби. Ном. № 8504. Грай, співай, кобзарю! Не про дідів, бо не згірше й ми ляхів карали. Шевч. 182.