Словник української мови (1927)/здалека
| ◀ здалегідь | Словник української мови З здалека |
здалигідь ▶ |
|
Зда́лека, зда́леку, нар. Издали, издалека. А то лихо, що боюсь, хоч здалека подивлюсь. Лав. 42. Здалеку най ся гріє квасоля, бо пригорить. Камен. у.