Словник української мови (1927)/здимніти
| ◀ здиміти | Словник української мови З здимніти |
здимчитися ▶ |
|
Зди́міти *и зди́мніти, мію, єш, гл. Обратиться в дым, рассеяться как дым. Пропав, як здимів. Ном. № 1871.
| ◀ здиміти | Словник української мови Борис Грінченко З здимніти |
здимчитися ▶ |
|
Словник української мови — З
здимніти
Борис Грінченко
1927
Зди́міти *и зди́мніти, мію, єш, гл. Обратиться в дым, рассеяться как дым. Пропав, як здимів. Ном. № 1871.