Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/здихавичитися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
З
здихавичитися
Київ: Горно, 1927

Здихави́читися, чуся, чишся, гл. Получить удушье. Здихавичилась коняка. НВолын. у.