Словник української мови (1927)/здихатися

by Борис Грінченко

◀ здихати

Словник української мови Борис Грінченко З здихатися

здихля ▶

Київ: Горно, 1927

I. Зди́хатися, шуся, шешся, гл. Перевести дух. Аж не здишусь. Г. Барв. 397. Не здишусь — так набігався.

*II. Зди́хатися, хаюся, єшся, гл. Избавиться, отделаться. Не можна здихаться цього лихого чоловіка. Рк. Левиц. Не здихався біди. Рк. Левиц.