Словник української мови (1927)/здобуватися
| ◀ здобувати | Словник української мови З здобуватися |
здобути ▶ |
|
Здобува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. здобу́тися, бу́дуся, дешся, гл. Добывать, добыть что, раздобывать, раздобыть, разжиться на что. Здобувся добре сіромаха. Ном. № 4028. Употребл. по большей части с предл. на: На кращі почуття і задуми здобутись. К. ХП. 71.