Словник української мови (1927)/здоганяти
| ◀ здогадуватися | Словник української мови З здоганяти |
здогін ▶ |
|
Здоганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. здогна́ти, здожену́, не́ш, гл. Догонять, догнать. Жінка за їм у погоню вози здоганя, воли заверта. Чуб. V. 527.
| ◀ здогадуватися | Словник української мови Борис Грінченко З здоганяти |
здогін ▶ |
|
Словник української мови — З
здоганяти
Борис Грінченко
1927
Здоганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. здогна́ти, здожену́, не́ш, гл. Догонять, догнать. Жінка за їм у погоню вози здоганя, воли заверта. Чуб. V. 527.