Словник української мови (1927)/здойма
| ◀ здоїти | Словник української мови З здойма |
здоймити ▶ |
|
Здо́йма, ми, ж. 1) Крючок при ловле рыбы зимою не́водом. Полт. г. *2) Под'емный крюк, кран, вообще под'емное приспособление. Того дуба доведеться здоймою підіймати, а тоді вже розвореного воза заводити. Пир. у., Конон.