Словник української мови (1927)/здоров
| ◀ здоптати | Словник української мови З здоров |
здоровай ▶ |
|
Здоро́в, здоро́вий, а, е. 1) Здоровый. Не треба здоровим лікаря. Єв. Мр. II. 17. Дасть він мені раду, бо сам здоров знає, як то тяжко блукать в світі сироті без роду. Шевч. Будь великий як верба, а здоровий як вода. Ном. № 348. Чи живі ж вони, чи здорові? — подумав Кобза. Стор. МПр. 51. Пожелание быть здоровым является обычным приветствием: здоро́в, здоро́в був, здоро́ві були́! Здравствуй, здравствуйте. Здорова, вдівонько, дай води напитись. Чуб. V. 903. Здорова була, дівчино моя! Мет. 71. Боже поможи! — Здорові були! МВ. II. 24. Бува́й здоро́в, бува́йте здоро́ві! Прощай, прощайте, будьте здоровы. 2) Сильный. 3) Большой, очень большой. Він знає, яке сонце здорове. Ком. I. 19. *4) Взрослый, большой. Ти вже не маленька, а здорова дівчина. Я думав, що то хлопець, аж то здоровий парубок. Крим. Ум. Здорове́нький, здорове́(і)се(і)нький. Ув. Здорове́зний, здорове́нний, здоровлю́чий. Серед моря стоїть здоровезний млин. Рудч. Ск. I. 137. Аж суне вовк — такий страшенний та здоровенний! Гліб. 23.