Словник української мови (1927)/здоровкатися

by Борис Грінченко

◀ здоровкати

Словник української мови Борис Грінченко З здоровкатися

здоровлючий ▶

Київ: Горно, 1927

Здоро́вкатися, каюся, єшся, гл. *(До ко́го, з ким. Сл. Нік.). 1) Здороваться. Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяється. Ном. № 2754. *2) Выпивать с кем-нибудь, чокаться. Сидять у двох та здоровкаються до себе цілий день. Сл. Нік.