Словник української мови (1927)/здриги
| ◀ здривілий | Словник української мови З здриги |
здригнути ▶ |
|
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь. Левч. 36.
| ◀ здривілий | Словник української мови Борис Грінченко З здриги |
здригнути ▶ |
|
Словник української мови — З
здриги
Борис Грінченко
1927
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь. Левч. 36.