Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/здрухотати

Матеріал з Вікіджерел

*Здрухота́ти, чу́, ти́ш, гл. Раздробить, сокрушить. Геть чисто здрухотало йому руку. Умань. Ефр.