Словник української мови (1927)/здрігати

by Борис Грінченко

◀ здрібцювати

Словник української мови Борис Грінченко З здрігати

здрігатися ▶

Київ: Горно, 1927

Здріга́ти(ся), га́ю(ся), єш(ся), сов. в. здрігну́ти(ся), ну́(ся), не́ш(ся), гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Котл. Ен. III. 59. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це. Стор. I. 7.