Словник української мови (1927)/здріжати
| ◀ здрігатися | Словник української мови З здріжати |
здріжатися ▶ |
|
Здріжа́ти(ся), жу́(ся), жи́ш(ся), гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. I. 175. *І повітря здріжить. Рудан.