Словник української мови (1927)/здріти
Зовнішній вигляд
◀ здрінка | Словник української мови З здріти |
здрочитися ▶ |
|
Здрі́ти, рю, риш, гл. 1) Видеть. Не здрів нічого пред собою. Котл. Ен. II. 12. 2) = Склі́ти. Сиди тут та здрій (склій). Ном. № 5634.