Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/здубоніти

Матеріал з Вікіджерел

*Здубоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Стучать, греметь. Але як хто здубонів у сінях, то вони тікали на піч до баби. Стефаник.