Словник української мови (1927)/здужати

by Борис Грінченко

◀ здудніти

Словник української мови Борис Грінченко З здужати

здумати ▶

Київ: Горно, 1927

Зду́жати, жаю, єш, гл. 1) Быть в силах. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. Чуб. V. 300. 2) Одолеть, осилить. Ні здужа, ні подужа. Ном. 14273. 3) Быть здоровым. Добре я здужала тоді. НВолын. у.